Секрети вирощування кавуна: агротехніка, поради
Матеріал підготовлений за сприяння агротехнолога, спеціаліста з культивування екзотичних рослин в Україні, Стеценко Любові Юріївни; та з використанням наукової спадщини експериментально-практичних пошуків та напрацювань, ланкової КСГП ім. Фрунзе Гадяцького р-ну Полтавської обл., Марченко (Компанієць) Софії Дмитрівни
Вирощування кавунів у відкритому ґрунті, в домашніх умовах, на дачі, в саду, на присадибній ділянці – захоплюючий процес, який може принести смачні та соковиті плоди, якщо правильно доглядати рослини. Також цю культуру можна вирощувати в теплиці. За таких умов – урожай отримуємо раніше, і плоди гарантовано визрівають.
Кавун можна вирощувати навіть на балконі та підвіконні взимку. Для цього застосовують вирощування в глибокій вузькій бочці або трубах діаметром 110 мм, метрової довжини. На кожній рослині залишають одну зав’язь, і використовують тільки сорти з невеликими плодами. Секрети успішного домашнього, кімнатного вирощування кавуна: необхідно забезпечити максимальне освітлення і вручну запилювати квітки.
Це потрібно робити в теплі, на легкому водопроникному грунті, з багатим та яскравим освітленням.
Кавуни – це рослини короткого сроку вегетації. Вже за 90-100 днів від моменту посіву – отримуємо повноцінний урожай.
Кавунчики чудово ростуть безрозсадним способом. Просто сіємо насіння на глибину 1,5 см. в прогрітий, вологий грунт і за три доби отримуємо дружні сходи.
Оптимальний варіант – легкий, гарно дренований піщаний грунт, з перегноєм, компостом.
Рослина сама регулює кількість плодів. Зазвичай, за гарних природних умов – одна рослина дає урожай з 3-4 кавунів. Деякі сорти здатні на 7-8 плодів.
Якщо головна мета швидкість урожаю – видаляємо всі зав’язі, крім 1-2 кавунчиків, і прищипуємо зайві пагони.
Найкращий срок посіву або висадки розсади кавуна у відкритий грунт – остання декада травня. Але цей термін наступає раніше в південних областях України.
Кавун звичайний (лат. Citrullus lanatus) – це однорічна трав’яниста рослина, яка входить до роду Кавун (Citrullus) і належить до сімейства Гарбузові (Cucurbitaceae).
М’якуш кавуна містить приблизно від 5,5% до 13% легкозасвоюваних цукрів, таких як глюкоза, фруктоза та сахароза. Коли кавун дозріває, у м’якоті переважають глюкоза та фруктоза, а сахароза накопичується у процесі його зберігання. Крім цукрів, м’якоть містить пектини, білки, а також мінерали, включаючи кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, залізо в органічній формі. Кавун також багатий на різні вітаміни, включаючи тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієву кислоту, каротин і аскорбінову кислоту, а також містить лужні речовини. У 100 г їстівної м’якоті плода міститься приблизно 38 кілокалорій. Насіння кавуна містить до 25% жирної олії.
Батьківщиною кавуна вважається Південна Африка (Ефіопія), де досі зростає його дикий близький вид – колоцинт (Citrullus colocynthis). Хоча цей вид зазвичай вважається предком культурного кавуна, нещодавні генетичні дослідження (аналіз ДНК із хлоропластів) дозволяють припустити, що як культурні, так і дикі кавуни походять від загального предка, можливо, Citrullus ecirrhosus («диня тсама»), який досі є важливим джерелом води для бушменів і росте в пустелі Калахарі.
У Стародавньому Єгипті кавуни були відомі та вирощувалися з епохи Середнього царства у XX столітті до н. е. Кавун також зображався та згадувався у медичних рецептах стародавніх папірусів.
У Стародавньому Римі кавун вживали свіжим чи засоленим, і навіть готували з нього сироп на зразок меду. У Китаї з кавунами познайомилися до X століття, і навіть називали «динею Заходу». Китайці проводили щорічне «кавунове свято» у вересні, де кавуни були головними ласощами. В арабських країнах кавуну надавалося велике лікувальне значення, вважали його здатним “очищати тіло і виганяти хвороби, якщо його вживати перед їжею.”
Нині найбільші посадки кавунів можна знайти у Китаї, а також у Туреччині, Ірані, Єгипті, різних країнах Америки, а також у РФ, Узбекистані та Україні.
Розглянемо наразі кожен аспект вирощування кавунів від А до Я, і догляд за ними покроково та докладно:
- Вибір сорту: залежить від регіону та особистих побажань. Враховуємо кліматичні особливості та тривалість сезону вегетації. Наприклад, сорт Цукровий Малюк добре підходить для центральної, північної, східної України. Він має невеликі плоди, зріє швидко і має гарний смак. У Київській, Полтавській області вже багато десятиліть культивується сорт Вогник, з невеликими плодами, темно-зеленою шкіркою та яскраво-червоною цукристою м’якоттю. Ще деякі популярні сорти кавунів: Цільнолистовий, Смугастий Рейс, Фаворит, Чумак, Скарб та інші. Сорти розрізняються за розміром, формою та солодкістю плодів.
- Розсада або насіння: Кавуни на городі можна вирощувати як з розсади, так і з насіння, але в більшості випадків їх вирощують із насіння безпосередньо у відкритому ґрунті. Якомога раніше – сіяти не вийде. Якщо працюємо розсадним способом, варто виконувати посів 9-10 травня, щоб на момент висадки у відкритий ґрунт – рослини не витяглися. Саджанці кавунчиків, що переросли, погано адаптуються до відкритого грунту, повільно розвиваються і навіть можуть загинути після пересадки.
Посів: Кавуни слід сіяти у відкритий ґрунт, коли загроза заморозків однозначно минула і ґрунт прогрівся до 10-12°C, що зазвичай відбувається у середині травня. Останні десятиліття клімат зазнає змін у тому плані, що настання кліматичного літа зміщується на 2-3 тижні. Тому реально в середній смузі України, в центрі, на півночі та сході – посів кавуна у відкритий ґрунт краще призначити на перші числа червня.
- Ґрунти: Кавуни полюбляють добре дреновані ґрунти з нейтральним або злегка кислим pH. Грунт повинен бути родючим і багатим на органічні речовини. Структура ґрунту має бути добре дренованою, щоб уникнути стоячої води, яка може пошкодити коріння кавунів. Легкі піщані або суглинисті ґрунти ідеально підходять для цієї культури. Піщані ґрунти також забезпечують хорошу доступність кисню для коріння.
- Добрива: Внесення органічних добрив у ґрунт перед посівом допоможе рослинам розвиватися. Крім того, удобрюйте рослини азотом, фосфором та калієм у міру їх зростання. Перед посівом можна додати органічні добрива, такі як компост або перегній, щоб покращити структуру ґрунту та збагатити його поживними речовинами.
.
- Термін вегетації та дозрівання: У лісостеповій зоні середній термін вегетації для кавунів становить близько 80-100 днів. Термін вегетації може змінюватись в залежності від сорту по погодних умов. Дозрівання плодів відбувається зазвичай у середині чи наприкінці серпня. Для вирощування кавунів, наприклад, в умовах Харківської області, краще вибирати районовані сорти – наприклад: Макс Плюс, Широнінський, Казка.
- Вологість повітря: Кавуни воліють відносно високу вологість повітря, але можуть рости і за низької вологості. Важливо забезпечити хорошу вентиляцію для запобігання захворюванням.
- Освітлення: Кавуни потребують максимального сонячного освітлення. Вибираємо місце з якнайбільшим доступом до сонячного світла.
- Полив: ці рослини люблять вологу, особливо в період активного росту та формування плодів. Поливайте кавуни регулярно, але уникайте перезволоження. Потреба в воді залежить від рівня всотування та випаровування (транспірації) та має прямий зв’язок з фазою розвитку рослини.
- Температура: Кавуни найкраще ростуть і дозрівають при теплих температурах від 24°C до 30°C. Мінімальна температура для повноцінної вегетації – близько 10°C. Кавуни спочатку росли у тропічному та субтропічному кліматі, де високі температури є нормою. Тепло допомагає прискорити зростання та дозрівання плодів. Низькі температури на баштані можуть уповільнити їх розвиток та негативно впливати на смакові якості плодів.
Цікаві факти:
– Кавуни складаються на 90% води.
– Кожен плід кавуна містить багато насіння. Проте, для промислового вирощування виведено й безнасінні сорти.
– Колір м’якоті кавуна може варіюватись від червоного до жовтого в залежності від сорту.
– Кавуни можуть важити від кількох кілограмів до понад 20 кг.
Лайфхаки та поради щодо вирощування кавунів:
- Використовуйте мульчу, щоб утримувати вологу та пригнічувати бур’яни.
- Підтримуйте плоди на підкладці або соломі, щоб запобігти контакту з ґрунтом та зменшити ризик гниття плодів.
- Видаляйте бічні пагони, щоб зосередити енергію рослини на розвитку плодів.
- Контролюйте захворюванням та шкідників, вживайте відповідних заходів боротьби.
Прищипування огудини та зав’язі кавунів:
- На одній рослині кавуна зазвичай зав’язується безліч квіток, і плодоношення може бути дуже рясним.
- Однак не всі зав’язані плоди досягають повного дозрівання та скидаються. Це може бути викликано конкуренцією між плодами за ресурси або нестачею вологи та поживних речовин.
- Занедбані або недорозвинені плоди зазвичай відмирають і не продовжують розвиватися.
Як правильно прищипувати кавуни?
- Прищипування кавунів може бути корисним для збільшення розміру та якості плодів. Це дозволяє зосередити ресурси рослини на обмеженій кількості плодів.
- Рекомендується залишити на одній рослині не більше двох або трьох плодів, вилучивши інші. Це дозволить плодам отримати більше поживних речовин і дозріти краще.
- Прищипування слід проводити, коли плоди досягають розміру маленького яйця. Використовуйте гострі ножиці або ніж для видалення зайвих плодів, залишивши лише кілька на кожному пагоні.
Ці практичні заходи допоможуть регулювати плодоношення кавунів та забезпечити отримання великих та якісних плодів.
Якого кольору буває шкірка та м’якоть кавуна?
- Зовні кавуни можуть бути зеленими, біло-зеленкуватими, темно-зеленими або смугастими, залежно від сорту. Наприклад, сорт Чумак має біло-зеленкуватий колір шкірки і завдяки цьому популярний для промислового вирощування. У відкритому полі, на яскравому сонці, світла шкірка захищає плоди від опіків.
- М’якуш кавунів може бути червоним, рожевим, жовтим або білим, знову залежно від сорту. Наприклад – Оранж Кінг, сорт з жовтою м’якоттю.
Сорти можуть відрізнятися за розміром, формою, смаком та здатністю до збереження, тому при виборі сорту варто орієнтуватися на ваші уподобання та умови вирощування.
Як було зазначено, – кавуни походять із тропічних і субтропічних регіонів Африки. Їхні біологічні особливості тісно пов’язані з цими природними умовами, що робить їх вимогливими до певних факторів, таких як ґрунт, сонячне світло та тепло.
Ось чому кавунам потрібні легкі піщані ґрунти та багато сонячного світла та тепла.
Зазначимо, що коренева система кавуна зазвичай характеризується довгим і потужним корінням, і це зумовлено наступними причинами:
- Пошук води та поживних речовин: Коріння кавуна розвивається глибоко в грунт, щоб забезпечити рослині доступ до води та мінеральних елементів, необхідних для росту та плодоношення. Довге коріння допомагає рослині виживати в умовах посухи.
- Стійкість до вітрів: Глибокий корінь також сприяє стійкості рослини до вітрових умов, запобігаючи волоченню огудини по ґрунту та їх пошкодженню.
Як можна прискорити дозрівання кавунів?
Як захистити урожай кавунів на дачі в холодне та дощове літо?
Як підживити кавуни, якщо ми хочемо отримати органічний урожай без «хімії»?
Відповіддю на всі ці питання нам стане «зелене добриво», або як ще називають «броділка». В ємність (відро, бочку) складаємо бур’яни (ідеально – кропиву, кульбабу, лободу, щирицю), заливаємо водою. Настоюємо 6-12 діб до стадії, коли стебла ще не розклались, але вже м’які. Розчин в цей час набуває характерного неприємного запаху масляної кислоти та темного коричнево-зеленого кольору. Розводимо настій у пропорції 1:6-1:8, і поливаємо кавун під корінь.
Як захистити кавуни від хвороб та шкідників природними способами?
Сусідство різних рослин у саду, чи на городі може мати позитивний вплив на зростання кавунів і допомогти у захисті від хвороб та шкідників. Цей підхід називається змішаним посадковим прийомом (змішані культури) та може знижувати ризик монокультурних проблем. Ось деякі рослини, які можуть бути корисними сусідами для кавунів:
- Кукурудза: Кукурудза може бути природною завісою і створювати вітрозахисний екран для кавунів. Крім того, коріння кукурудзи може допомогти покращити структуру ґрунту.
- Базилік: Базилік відлякує деяких шкідників кавунів, завдяки своєму запаху. Також він може покращити смак кавунів, якщо висаджувати їх поряд.
- Капустяні рослини (капуста, броколі, цвітна капуста): Ці культури можуть бути бар’єром для наземних шкідників, і допомогти у захисті кавунів.
- Квіти маргаритки та календули: Ці квіти можуть залучати корисних комах, таких як медоноси, які можуть допомогти в запиленні кавунів. Також, календулу дуже не люблять шкідники та хвороби рослин. Відмінний варіант – висадити календуру на межі городу, обніжку.
- Цибуля: Посадка цибулі поруч із кавунами може допомогти відлякати деяких шкідників.
Важливо також стежити за ротацією культур та уникати посадки кавунів на місці, де росли кавуни або інші гарбузові рослини (огірок, кабачок, диня) у попередньому сезоні, щоб знизити ризик захворювань та шкідників.
Змішаний посадковий прийом може сприяти більш здоровому та врожайному зростанню кавунів та знизити необхідність використання хімічних засобів для боротьби зі шкідниками та хворобами.
Наступний розділ нашого матеріалу присвячений промисловій агротехніці вирощування кавунів в Україні. Таке вирощування передбачає не органічну, а промислову продукцію на продаж.
Вимоги до кліматичних умов:
СВІТЛО
Кавун – культура з південним походженням, і для успішного зростання та розвитку він вимагає достатку сонячного світла. Нестача світла, спричинена тінню від сусідніх рослин, бур’янів або тривалою похмурою погодою, може знизити розвиток рослин та якість плодів.
Надмірне зволоження ґрунту та повітря також негативно впливають на рослину та якість продукції, призводячи до уповільнення росту огудини, затримки цвітіння та зниження цукристості плодів. Найбільш шкідливим у виробництві кавуна є різке коливання вологозабезпеченості, оскільки воно призводить до суттєвого зниження якості плодів та втрати товарного вигляду. Тому необхідно прагнути підтримувати вологість орного шару лише на рівні 75–80% НВ.
ҐРУНТИ
Кавун віддає перевагу піщаним, добре аерованим грунтам, але також може рости як на бідних кам’янистих, так і на важких грунтах. У разі важких ґрунтів важливою частиною підготовки є глибоке оранка (27–32 см), щоб покращити структуру ґрунту. Не рекомендується вирощувати кавун на глинистих ділянках, що затоплюються або погано прогріваються. Низинні ділянки також небажані через можливі низькі температури і часті роси навесні, що може спровокувати розвиток хвороб. Кавун помірковано чутливий до засолення грунтів. Тому перед вирощуванням рекомендується провести аналіз ґрунту в агрохімічній лабораторії. Це дозволить оптимізувати систему живлення та запобігти можливим проблемам із ґрунтом. При виборі ділянки слід також звернути увагу на кислотність ґрунту, оскільки занадто кислий або лужний ґрунт може бути токсичним для рослин. На кислих ґрунтах (pH 4,0–5,5) поглинання фосфору, калію, кальцію, магнію та сірки обмежене. На лужних ґрунтах (pH 7,5–8,5) доступність заліза, марганцю, фосфору та інших елементів знижена.
СІВООБІГ
Сівообіг дозволяє більш ефективно використовувати ґрунт та знизити витрати на хімічні обробки. Вирощування кавунів на тій самій ділянці більше двох років поспіль може призвести до збільшення кількості хвороб, шкідників, а також зниження врожайності та якості плодів. Хорошими попередниками для кавунів можуть бути пшениця озима після чорного удобреного пару, багаторічні трави і кукурудза на силос.
ОБРОБКА ҐРУНТУ
Основна обробка: Починається наприкінці літа після збирання культури-попередника. Після збору проводять дискування і дають час бур’янам відрости. Якщо у ґрунті є багаторічні бур’яни, застосовують гербіциди широкого спектру дії. Далі, через 3-4 тижні, проводять оранку на глибину 25-30 см.
Передпосівна обробка: Навесні, коли грунт готовий і дозволяє погода, проводять закриття вологи. Перед посівом розсади заходи спрямовані на знищення бур’янів. При використанні мульчування плівку, що мульчує, розкладають за місяць до посіву.
Першу культивацію на глибину 12-15 см проводять відразу після позначення грядок. У разі мульчування міжряддя можуть бути оброблені раніше. Другу культивацію проводять через 8-10 днів на глибину 10 см. Третю культивацію проводять, коли пагони досягнуть довжини 60-100 см, на глибину 5 см, щоб уникнути травмування коріння, яке на той час вже розрослося.
МУЛЬЧУВАННЯ
Мульчування – це важлива технологія при вирощуванні кавунів, є накриттям грунту різноманітними матеріалами для утримання вологи і боротьби з бур’янами. Переваги мульчування включають:
- Захист від бур’янів: Плівка на поверхні допомагає запобігти зростанню бур’янів, особливо на ранніх стадіях розвитку кавунів.
- Рівень температури ґрунту: Мульчування створює більш стабільний температурний режим у ґрунті, що сприяє кращому зростанню та розвитку рослин. Це також дозволяє скоротити перепади температур між днем та вночі.
- Ефективне збереження вологи: Плівка, що мульчує, зменшує випаровування вологи з ґрунту і допомагає підтримувати більш стабільний вологий стан, що важливо для кавунів.
- Врожайність: Завдяки мульчування, урожай може бути зібраний на 7-10 днів раніше, що підвищує економічну ефективність.
Однак важливо пам’ятати, що під плівкою, що мульчує, може накопичуватися волога і створювати більш сприятливі умови для грунтових шкідників. Зокрема, личинки дротяника, хруща та паросткової мухи можуть розпочати активний розвиток під плівкою. Тому з посівом насіння слід поєднувати застосування ґрунтових інсектицидів для боротьби зі шкідниками.
ПОСІВ РОЗСАДИ
Розсада: Розсадний метод вирощування кавунів широко використовується та дозволяє отримати врожай на 1-2 тижні раніше, ніж при прямому посіві насіння в полі. Коренева система розсади менш потужна, отже, потребує регулярного зрошення. Розсада розвивається рівномірніше, що забезпечує дружний урожай.
Щоб отримати якісну розсаду, слід врахувати такі моменти:
- Субстрат: Субстрат для розсади має бути вільним від бур’янів, шкідників та захворювань.
- Температура та вологість: Важливо підтримувати правильні температурні та водні режими для розсади.
- Освітлення: Розсада кавуна вимагає хорошого освітлення для рівномірного зростання.
- Гартування: Перед посадкою розсади у відкритий ґрунт, її бажано гартувати, поступово звикаючи до більш жорстких умов.
Загартовування
Процес загартовування розсади кавуна відіграє важливу роль у підготовці рослин до пересадки у відкритий ґрунт. Загартовування слід розпочати за 3-4 дні до висаджування. Це процес зниження температури в теплиці та зменшення поливів. Загартовані рослини більш стійкі до низьких температур та посух. Вони також розвивають нове коріння швидше, ніж незагартовані рослини. Важливо врахувати, що занадто інтенсивне загартування може призвести до повільного зростання або навіть повної відсутності відновлення рослин.
Висадження розсади
Перед висадкою розсади у відкритий ґрунт необхідно забезпечити її захист від дротянок, паросткової мухи і попелиць, що можна зробити, наприклад, проливому ємності 0,3% розчином інсектициду Актара.
Розсаду кавуна слід висаджувати трохи глибше, ніж вона росла у теплиці. Це допомагає уникнути пошкоджень кореневої шийки рослин вітрами. Важливо, щоб жодна з частин торф’яного стаканчика не опинилася на поверхні ґрунту, оскільки торф може висмоктувати вологу із ґрунту, що може спричинити водний стрес для розсади. Після висадки слід якнайшвидше полити кожну рослину 0,2-0,5 літрами води, щоб знищити повітряні кишені, що виникли під час висадки, і зволожити ґрунт, забезпечивши хороший контакт коренів із ґрунтом та їх швидкий розвиток.
Схеми промислового посіву
Існує безліч різних схем посіву, і вибір оптимальної схеми залежить від декількох факторів, включаючи спосіб вирощування, тип кавунів та бажаний розмір плодів. Рекомендована промислова густота посадки рослин кавуна в полі становить 6-10 тисяч рослин у гектарі, залежно від характеристик сорту та інтенсивності технології.
Завіси
Куліси (посадки високих рослин) є ефективним способом зменшити вплив вітру на рослини і прискорити їх розвиток. Збереження зеленого живоплоту до періоду цвітіння допомагає покращити зав’язування плодів за рахунок зменшення втрат вологи в критичний період. «Зелені стіни» повинні бути висаджені заздалегідь, до появи баштанних рослин на полі, щоб вони мали достатні розміри для зниження впливу вітру.
Кращими рослинами для лаштунків вважаються озима пшениця або озиме жито, посіяні восени. Відстань і ширина між рядами ширм можуть змінюватись в залежності від схеми посіву та вимог до оброблюваної культури. Ці заходи допоможуть забезпечити оптимальні умови для вирощування кавунів, зменшуючи ризики ушкоджень та підвищуючи врожайність.
Запилення
Кавун запилюється комахами, тому важливо створити умови для комах-запилювачів або залучити їх на поле під час цвітіння. Ефективне запилення сприяє підвищенню врожайності та якості продукції. Квітки кавуна роздільні на чоловічі та жіночі. Чоловічі квітки менші, мають 5 тичинок (4 зростаються попарно, одна залишається вільною). Жіночі квіти мають зав’язь із рильцем. Бджоли відіграють ключову роль у перенесенні пилку з чоловічих квіток на жіночі. Щоб відбулося повноцінне запилення, бджола має відвідати жіночу квітку вісім разів або більше. Поширення пилку вітром неефективне.
Декілька факторів, що впливають на запилення:
- Погода: Хмарність, низька температура та сильний вітер можуть знизити активність бджіл. У разі тривалої поганої погоди під час цвітіння, вулики з бджолами можуть бути встановлені на полі.
- Конкурентне цвітіння: Квітки кавуна не завжди привабливі для бджіл у порівнянні з іншими квітами, тому слід уникати сусідства полів кавунів з медоносними рослинами та знищувати медоносні бур’яни на час цвітіння кавуна.
- Тривалість цвітіння: Квітки кавуна відкриваються лише на день. Чоловічі квітки з’являються раніше, утворюють пилок і потім опадають. Жіночі квіти теж опадають, якщо не запилені. Тому важливо розміщувати вулики навколо поля або на полі, коли з’являються перші квітки.
- Розміщення вуликів: Бджоли віддають перевагу квіткам, близьким до вулика і перебувають на відстані до 90 метрів від вулика.
- Інсектициди: Використання інсектицидів може знищити бджіл та погіршити запилення. Якщо необхідно застосовувати засоби захисту рослин під час цвітіння, це слід робити у вечірній час, коли квітки закриті та активність бджіл мінімальна.
- Зрошення: Дощування може зменшити запилення, оскільки квітки наповнюються водою і стають менш привабливими для бджіл. Тому важливо уникати поливу дощуванням під час активного цвітіння кавуна.
Нестача пилку може призвести до викривлених та деформованих плодів, особливо у подовжених кавунів, де плоди можуть бути звужені через нерівномірне запилення.
Підживлення
Кавуни чутливі на мінеральні добрива. Приблизно 70% мінеральних елементів живлення кавун отримує за 3-4 тижні до дозрівання. Підживлення після зав’язування плодів разом із зрошенням може збільшити врожай, хоча це дорогий спосіб.
Рекомендується вносити 70% мінеральних добрив перед висіванням або посівом розсади, бажано стрічковим способом. Для отримання врожаю 50 тонн/га на середньосуглинистих ґрунтах кавуну потрібно:
- 120 кг азоту (N)
- 80 кг фосфору (P2O5)
- 220 кг калію (K2O) (при використанні КCl слід бути обережними, оскільки кавун чутливий до хлору)
- 15 кг магнію (MgO)
Доза добрив залежить від аналізу ґрунту, кліматичних умов, часу посіву та характеристик сорту. Правильне та збалансоване харчування допомагає отримати високі та якісні врожаї. Слід уникати надмірного живлення азотом, оскільки це може призвести до небажаних наслідків, таких як втрата смакових якостей та погіршення транспортабельності плодів.
Фертигація
Фертигація – це внесення розчинних мінеральних добрив разом із поливною водою через системи краплинного зрошення. Цей метод забезпечує збалансоване співвідношення мікроелементів NPK, задовольняє потреби рослин у нутрієнтах та дозволяє вносити добрива в невеликих дозах. Фертигація особливо ефективна при вирощуванні на бідних ґрунтах, зокрема піщаних, які так люблять кавун.
Зрошення
Незважаючи на посухостійкість та потужну кореневу систему кавуна, додаткове зрошення має ключове значення для отримання високих урожаїв та якісних плодів. Нестача вологи може не сильно вплинути на кількість зав’язі, але може серйозно впливати на якість і розмір плодів. При нестачі води, зазвичай, тільки перший плід на пагоні розвивається нормально, у той час як наступні можуть бути дрібними, неякісними або навіть засихати і опадати. Порушення регулярності поливу також може спричинити деформацію плодів та утворення порожнин усередині них. Рослини кавуна вимагають від 1 до 8 літрів води на рослину на день, починаючи з утворення зав’язі та закінчуючи дозріванням. Частота поливу може змінюватись від щоденного до одного разу на 5 днів. Важливо уникати поливу занадто холодною водою, оскільки це може зашкодити рослинам.
Способи зрошення
При вирощуванні кавуна використовуються три основні способи зрошення:
- Полив по борознах: Цей метод був широко поширений у минулому, але його ефективність низька і залежить від структури ґрунту, яка може відрізнятися навіть на одному полі. Крім того, полив по борознах потребує значних людських трудовитрат.
- Дощування: Цей метод використовується, коли немає обмежень на доступ до води. У процесі дощування використовуються ряди спринклерів, водяних пістолетів та мобільних дощувальних машин. Дощування дозволяє рівномірно розподіляти воду поверхнею поля.
- Крапельне зрошення: В даний час краплинне зрошення стає все більш популярним.
Цей метод дозволяє ефективно використовувати водні ресурси та одночасно вносити добрива та засоби захисту рослин протягом усього періоду росту. Крапельне зрошення особливо ефективно у поєднанні з мульчуванням. Однак для максимальної ефективності цієї системи необхідно враховувати різні фактори, включаючи якість води, структуру ґрунту та метод закладання поливних стрічок у ґрунт. Наприклад, закопування трубки на глибину 5-10 см може забезпечити найкращі результати. Кожне поле може вимагати індивідуального підходу та спеціалізованих знань.
Час зрошення
Оптимальний час зрошення грає ключову роль вирощуванні кавуна. Важливо розуміти, як водний стрес може вплинути на рослини у різні періоди їх розвитку.
- До появи сходів: Водний стрес до появи сходів може негативно позначитися на густоті сходів та однорідності росту рослин. Тому важливо забезпечити достатню кількість вологи при сівбі або висадженні розсади.
- На початку цвітіння: Нестача води в період цвітіння може призвести до зменшення кількості плодів, що зав’язалися, і збільшення кількості деформованих плодів. У цей момент рослини особливо потребують вологи.
- Останні 15 днів до збирання врожаю: У цей період важливо підтримувати рослини вологою, щоб уникнути прив’ядання огудини, що може призвести до зменшення розмірів плодів. Також недолік вологи в цей час може спричинити розтріскування та викривлення плодів.
Надмірний полив під час дозрівання також може спричинити проблеми, включаючи порожнечі та волокнистість м’якоті, зниження вмісту цукру та погіршення смакових якостей. Тому важливо збалансувати кількість води.
Для отримання високого та якісного врожаю:
- Якщо ґрунт недостатньо вологий у період посіву (або висадки розсади), рекомендується провести вологозарядний полив до досягнення вологості ґрунту до 90% від межі вологості.
- Дайте можливість рослинам розвинути сильну кореневу систему, що означає почати систематичні поливи після утворення зав’язі плодів.
- Забезпечте регулярність поливів. Частота поливів може змінюватись в залежності від ґрунту та погодних умов, але в цілому частіше поливи зазвичай надають позитивний вплив.
- Припиніть полив за 3-5 днів до збирання врожаю на важких ґрунтах, проте на піщаних ґрунтах полив слід продовжувати до самого збирання, щоб запобігти пересиханню та погіршенню якості плодів.
Збір врожаю
Правильний момент для збирання кавунів відіграє у отриманні високоякісних плодів.
- Польова стиглість: Кавун повинен повністю дозріти в полі до збирання. Плоди, зірвані до польової стиглості, не досягнуть максимального смаку і не набудуть повноцінного кольору. Стиглий кавун зазвичай має солодкий смак, хрумку м’якоть і яскраво-червоний колір. Зовнішні ознаки, такі як сухий вусик у плодоніжки, зміна забарвлення шкірки, наявність воскового нальоту та жовта ґрунтова пляма, можуть також свідчити про стиглість. Проте ознаки стиглості можуть різнитися залежно від сорту та умов року.
- Насіння: Найкращий спосіб визначення стиглості – це стан насіння. Кавун готовий до збирання, коли 85-95% насіння набули характерного для сорту кольору. Для перевірки стиглості вибирають кілька плодів на полі та скуштувати їх на смак або виміряти вміст цукру за допомогою рефрактометра. Якщо вибрані зразки стиглі, інші кавуни також дозріли.
Збір плодів:
- Плоди збирають акуратно, уникаючи ударів та пошкоджень шкірки.
- Рекомендується відрізати кавун від стебла, а не обривати або відкручувати, щоб уникнути можливого забруднення плода.
- Під час обривання кавунів слід бути обережними, щоб не допустити потрапляння бактерій і грибків усередину плода, що може призвести до гниття м’якоті.
- Після збирання плоди акуратно укладають на транспортний засіб для подальшого транспортування.
Зберігання:
- Кавуни зазвичай збирають із наміром вжити їх у їжу протягом 2-3 тижнів після збору. У цей період м’якоть збереже хрумку структуру та смак.
- Оптимальна температура зберігання кавунів становить 10-15°C, при відносній вологості повітря 85-90%.
- При необхідності зберігання кавунів перед транспортуванням, плоди можна розташовувати в тіні біля лісосмуг або накривати шаром прив’ялої огудини або інших рослин, зірваних навколо поля.
- При укладанні плодів у ящики або транспортні засоби, жовту пляму (де кавун торкався землі) слід розміщувати вниз, оскільки це місце схильніше до сонячних опіків.
Кавуни в раціоні здорового харчування та оздоровленні
Кавун – це низькокалорійний фрукт (ягода – з ботанічної точки зору:), який може бути корисним для нирок, зменшення набряків та запалення суглобів у таких випадках:
- Сечогінна дія: Кавуни багаті на воду і містять натрій і калій, що сприяє збільшенню сечовиділення. Це може бути корисним для нирок, допомагаючи очищати організм і зменшуючи навантаження на нирки.
- Зменшення набряків: Завдяки сечогінному ефекту кавуни можуть допомогти зменшити набряки у разі накопичення зайвої рідини в тілі.
- Антизапальна дія: Кавуни містять антиоксиданти, такі як вітамін С та лікопін (ця речовина надає м’якоті кавуна червоний колір), які можуть допомогти у зниженні запалення суглобів та придушенні запальних процесів.
Однак варто пам’ятати, що кавун не є панацеєю, і його споживання для лікування будь-яких захворювань чи станів має супроводжуватись рекомендаціями лікаря. Крім того, не варто захоплюватися кавунами за наявності захворювань нирок, таких як гострий нефрит або нефроз, а також за індивідуальної непереносимості.
Що стосується кавуново-сирної дієти для схуднення, вона передбачає вживання кавунів у поєднанні з сиром (творогом). Дієта такого роду зазвичай низькокалорійна і багата на воду, що може сприяти почуттю ситості та зменшенню прийому їжі. Ідеально проводити подібну дієту в сезон, коли кавунів багато і вони чудової якості. Чищення організму кавунами підготує здоров’я до холодів та вогкості осені, підтримає імунітет та переведе хронічні захворювання у фазу стійкої ремісії.
І наостанок, побажаємо здоров’я всім читачам, та наснаги у садівництві і бізнесі.

