Трава Лікарський ісоп: корисні властивості, вирощування, застосування
Купити ісоп – саджанці, дорослу рослину в контейнері можна у наших партнерів: замовити через ТГ https://t.me/amaterasu7474 , або за тел:
Ісоп (Hyssopus) представляє собою трав’янистий багаторічник з сімейства Ясноткові, які належать до підгрупи М’ятні. У природі рослина часто зустрічається в Європі, країнах Центральній Азії та на Кавказі. Яскраве насичене блакитне забарвлення виділяється на тлі інших представників флори. Ареал зростання ісопа сконцентрований на рівнинних ділянках суші, в степовій місцевості або на схилах пагорбів. Ця невибаглива рослина може використовуватись для контейнерного вирощування при озелененні літніх майданчиків кафе. А також пригодиться в саду та на дачі, як джерело лікарської сировини.
Крім своєї вираженої декоративності гісоп має низку інших корисних властивостей. Ісоп – це прекрасна лікарська гілляста рослина, що володіє приємним ароматом. Вона вважається чудовою приправою. Виростити багаторічник на власній садовій ділянці зовсім нескладно. Розглянемо докладніше, як виглядає рослина, і в чому особливості вирощування ісопа.
Ісоп опис
Ісоп – кущик , який сягає 50-60 см. Кореневище, немов дужий стрижень, міцно заглиблюється в ґрунт. Нижній ярус прикореневих пагонів сильно гілкується. Решта частини стебел зростає по вертикалі та характеризується структурою, що складається з чотирьох граней. Серцевина стебел порожня, а оболонка покривається зеленою ворсистою шкіркою. У міру дорослішання корінь і нижні частини стебел поряд з ґрунтом дерев’яніють.
Листочки надійно прикріплюються до пагона за допомогою черешкових сегментів та мають насичене зелене забарвлення. Розташування листя переважно супротивне. Форма пластини переважає овальна та ланцетна. Довжина кожного листочка не перевищує 4 см. Ісоп пахне гірким пряним ароматом. Смак також віддає гіркотою.
Протягом літа на маківці стебла дозрівають густі суцвіття -колоски, які виходять з пазух верхнього ярусу. Один колосок складається з 3-7 віночків і має вигляд свічки блакитного відтінку. Зустрічаються бутони , що відрізняються бузковим, білим або рожевим забарвленням. Запилення квіток з нерівними краями відбувається за рахунок комах. Цей багаторічник виявляє властивості медоноса.
Коли колоски достигнуть, утворюються невеликі ребристі яйцеподібні горіхи насіння. Як правило, в 1 г насіння міститься приблизно 1000 шт таких горішків.
Вирощування гісопа
Вирощування ісопа відбувається за допомогою живцювання, поділу та насіння. Властивості схожості посівного матеріалу можуть зберігатися понад 3 роки. Для насіннєвого вирощування ісопа характерно перехресне запилення сортів, тому видові ознаки материнських рослин не завжди залишаються у молодих кущів. Посів здійснюється без попереднього пророщування розсади.
Деякі садівники все-таки віддають перевагу варіанту – спочатку підготувати розсаду. Для цього насіння ісопа висівають у ємності, що містять пісок та торф. Їх укладають у канавки, викопані на глибину не більше 1 см. Через кілька тижнів сходи виявляються на поверхні. З появою двох пар листочків роблять пікіровку розсади по горщиках, дотримуючись інтервалу 5 см від кожного сіянця. Коли вони підростуть, а станеться це, мабуть, через 7-8 тижнів, приступають до посадки в сад.
Допускається пропустити етап розведення розсади та навесні висівати матеріал відразу на ділянку. Насіння заглиблюють на 5-8 мм. Рослини будуть у безпеці, якщо сховати сіянці під плівкою, поки не пройдуть нічні заморозки.
Коли кущ розростеться і зміцніє, його поділяють на частини. Зазвичай для поділу підбирають рослини віком 3-4 років. Кущі дбайливо витягують з ґрунту і розрізають кореневища на частини, залишивши в кожному кущику кореневі відводки та паростки. Молоді рослини переносять на постійне місце проживання і неглибоко закопують.
Посадка та догляд за ісопом
Посадка іссопа на присадибній ділянці не викликає особливих складнощів навіть у новачків. Однак мінімальний догляд за гісопом все ж таки повинен дотримуватися. Ділянку підбирають сонячну, де грунт характеризується рихлістю та помірною вологістю. Близьке залягання ґрунтових вод негативно впливає на розвиток багаторічника і призводить до його загибелі. Рослина віддає перевагу слаболужному і нейтральному поживному середовищу. Ґрунт на місці посадки ісопа удобрюють та пересипають вапном .
Ісоп чутливо відноситься до атаки бур’янів. Регулярне прополювання та розпушування – умова повноцінного розвитку.
Цей багаторічник демонструє стійкість до посушливого клімату. Додаткове зрошення необхідне у випадку занадто тривалої посухи. Пересихання та розтріскування ґрунту є ознакою того, що рослина потребує поливу.
Крім зволоження, кущі потрібно своєчасно обрізати та підтримувати круглу форму крони, видаляючи, як мінімум, половину відростків, тоді цвітіння буде пишним, а зелень привабливою. Заходи з обрізання проводяться кілька разів на рік – влітку та восени. Мова йде про санітарну та формувальну стрижку.
Холод та морози рослина переносить досить стійко, але тільки у південних регіонах. На півночі ґрунт і пристовбурне коло кущів захищають шаром торф’яної мульчі або сухим листям. З приходом березня укриття прибирають, інакше коріння почне пріти.
Завдяки інтенсивному гіркому запаху, синій звіробій рідко піддається захворюванням та нападам шкідників .
Види та сорти ісопа
Раніше ботанічна література налічувала близько 50 видів ісопа. Сьогодні чисельність рослини в офіційних наукових джерелах складає тільки сім різновидів. Найвідоміші з них, два:
- Ісоп лікарський (Hyssopus officinalis)
- Ісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus)
Властивості ісопа та застосування
Лікувальні властивості
У тканинах описуваного трав’янистого багаторічника міститься безліч корисних речовин. У тому числі особлива роль належить вітамінам, ефірним оліям, флавоноїдам, глікозидам, дубильним речовинам та смолам.
Наземна частина ісопа має лікувальні властивості. Заготівлю сировини здійснюють у літні місяці, коли рослина знаходиться на стадії бутонізації. Сушіння організують на свіжому повітрі. Запах поступово випаровується. Коли сировина гарненько підсохне, її пересипають у пакети або мішки з тканини і зберігають у прохолодному закритому місці.
З квіток та листя готують цілющі відвари, настоянки, мазі, олії, які використовуються при лікуванні ряду захворювань. Компоненти ісопа діють як відмінне відхаркувальне, проносне, бактерицидне та як сечогінний засіб .
Для зміцнення імунітету та лікування простудних захворювань призначають до вживання чаї, на травмовані ділянки та забиття роблять примочки з відвару ісопа . Настої стабілізують діяльність ШКТ. Жінкам рекомендується пити відвари для полегшення болю при порушенні менструального циклу або як заспокійливий засіб.
Сухі гілочки ісопа додають у багато страв та консервовані продукти, що дає можливість отримати справжні кулінарні шедеври.
Протипоказання
Рослина стимулює та тонізує процеси в організмі. Вживання трави ісопа протипоказано при вагітності. Людям, які страждають на напади епілепсії та інші психічні розлади, також слід утриматися від застосування ісопа. Для них навіть вдихання аромату рослинних олій може викликати серйозні наслідки.