Алое деревовидне: догляд, користь, лікарські властивості
Купити алое древовидне можна тут : https://t.me/amaterasu7474 .
Або замовити алоє, вазони у горщиках, за тел:
Вважається, що слово «алое» прийшло до Європи з арабської мови та позначає багаторічну сукулентну рослину, що має м’ясисте листя та стебла і здатне переносити тривалу посуху. Акадською мовою алое позначалося: “si-bu-ru”, що означає терпіння, витривалість. Араби вважали алое деревоподібне символом витривалості, тому виварений насухо сок алое вони також назвали «сабур». Ця властивість витривалості з давніх-давен дивувала і захоплювала людей. В Ассирії та Вавилоні алое використовували для прикрашання дверей будинку. Над входом у новий будинок вішали гілку алое. Висячі на будинках рослини жили без води кілька років і навіть цвіли.
Способи одержання соку були у різних країнах різноманітні. Найбільш древній полягав у наступному: зрізане велике листя розкладало по краях ями зрізом вниз. Протягом кількох годин сік мимовільно витікав і накопичувався в ямі, потім залишали на сонці. Через тривалий час сік перетворювався на густу масу, яку додатково випарювали до повного видалення води. Цей процес займав кілька місяців.
Вчені налічують понад 300 видів алое. Найпоширеніший вид – Aloe vera (алое справжнє). Батьківщина алое деревоподібного (A. arborescens) – південноафриканська пустеля Kappa.
В даний час висушений сік алое – сабур застосовується рідко, головним чином як послаблюючий шлунковий засіб. Однак набули популярності інші препарати алое, приготовані на основі консервованого соку у поєднанні з іншими компонентами.
Біогенні стимулятори столітника (алоє)
Особливу увагу сучасної медицини користується група препаратів, названих біогенними стимуляторами. Честь відкриття їх належить видатному вченому акад. В. А. Філатову. Він встановив, що будь-яка жива тканина, поміщена в несприятливі умови, здатна виробляти речовини, що підтримують її життєдіяльність у умовах. Якщо шматочки стимульованої тканини помістити в хворий організм, біогенні стимулятори здатні різко підвищити опірність хвороби, аж до повного одужання.
Лікарі відносять препарати біогенних стимуляторів до препаратів неспецифічної дії, тобто впливають на весь організм. Найбільшу популярність отримав водний екстракт листя алое в ампулах, що найчастіше застосовується при захворюваннях очей.
Для отримання біогенних стимуляторів придатна будь-яка жива тканина, але алое було обрано тому, що його листя може довго зберігати життєздатність у несприятливих умовах, не в’янучи, що було помічено ще в давнину. Для стимуляції листя витримують у темряві від 4 до 8 ° С протягом 12 діб. Різні види алое, що культивуються в кімнатних умовах, популярні у народній медицині. Про це свідчить і назва рослини – «лікар».
Цікаво, що народна медицина рекомендує перед використанням листя не поливати рослину протягом тижня, що з погляду сучасних знань про біогенні стимулятори створює рослині несприятливі умови і тим самим активує синтез біогенних стимуляторів.
Алое деревоподібне – багаторічна велика рослина, що на батьківщині досягає 10 м у висоту. Нижня частина стебла дерев’яніє і поступово звільняється від листя, так що розетка листя залишається тільки на верхівці пагона. Листя велике, м’ясисте, вузьке і довге, своїми основами охоплюють стебло. Поверхня їх опукло-увігнута, покрита сизуватим нальотом. У кімнатних умовах цвіте рідко, оскільки на момент цвітіння (грудень — січень) світла і тепла недостатньо. Це послужило основою для народної назви рослини – «столітник» (цвіте один раз на сто років). У південних районах та на освітлених сонцем вікнах, а також в оранжереях алое цвіте щороку. При цьому з пазухи одного або ¬кількох верхніх листків з’являється довга квіткова стрілка з великою (до 50 см) пензлем рожево-жовтих квіток. Плодів в умовах кімнатної чи оранжерейної культури не утворює. Для промислового одержання препаратів культивується у субтропічних районах Закавказзя та Середньої Азії. Лікарська сировина – листя і бічні пагони – починають збирати в кінці літа і продовжують доти, поки рослини знаходяться у відкритому ґрунті. У листі містяться глікозиди, похідні атрацену, гіркі речовини, вітаміни, фітонциди.
Ботанічний опис
Алое деревоподібне – низьке деревце, що сильно гілкується, висотою від 2 до 3, часом 5 метрів. У кімнатних умовах алое деревоподібне досягає 60-80 см (до 1 м) висоти. Стебла прямостоячі, розгалужені, в нижній частині з численними кільцевими рубцями від опалого листя. Від основи стебла відходять численні бічні пагони, що використовуються для вегетативного розмноження. Листя сидяче, чергове, зеленувато-сизі, мечоподібні, м’ясисті, довжиною 30-40 см, стеблооб’ємні – широкою основою охоплюють стебло. Коренева система мочкувата. Коріння довге, циліндрове, розгалужене. Квітки помаранчеві (40 мм довжини і близько 5 мм ширини), що поникають, на тонких довгих (2,5 см) квітконіжках. На історичній батьківщині (Південна та тропічна Африка) цвіте щорічно, утворюючи досить довгі квітконоси (до 80 см) з густими конічними кистями червоних великих квіток, довжиною до 4 см. Плід – тригранна циліндрична коробочка. Насіння численне, сірувато-чорне, тригранне. В умовах оранжереї цвіте зазвичай у зимові місяці і вкрай рідко, саме з цією особливістю пов’язана його народна назва “Столітник”. У цьому випадку насіння зазвичай не утворює.
Розповсюдження
Батьківщина алое – Південна Африка. Воно натуралізоване як декоративна рослина у багатьох тропічних та помірних зонах Земної кулі. Його природний ареал охоплює Південну Африку – ПАР, Мозамбік, Зімбабве, Свазіленд та Малаві. Виростає на кам’янистих ґрунтах між чагарниками, у напівпустельних та пустельних районах, зустрічається до 1800 м над рівнем моря. В Україні алое деревоподібне зростає як кімнатна та лікарська рослина. Вирощують його також на Чорноморському узбережжі Кавказу.
Догляд, вирощування та пересадка алоэ
Столітник невибагливий до умов вирощування. Алое деревовидне – це посухостійка, світлолюбива культура, яка надає перевагу сухому повітрю та не вимагає оприскування. Рекомендується використовувати легкий піщаний грунт та яскраве освітлення. Рослина добре почувається на південних, східних, західних підвіконнях, не боїться прямих сонячних променів. Полив має бути помірним, тільки після пересихання верхнього шару грунту. Алоє погано переносить пересадку; краще пересаджувати рослину навесні, по мірі охоплення корінням земляної грудки. Поливаємо столітник одразу після пересадки, і наступний полив виконуємо тільки коли рослина приживеться, щоб запобігти загниванню коріння.
Заготівля сировини
Лікарською сировиною є свіже листя, зібране з кінця жовтня до середини листопада. Сік заготовляють з нижнього та середнього свіжого листя, яке досягло 18 см довжини та віку трьох років, їх миють у кип’яченій воді, ріжуть на дрібні, тонкі шматочки (0,2-0,3 мм) і вичавлюють вручну (у марлі) або при допомоги соковижималки. За іншою технологією, отриманий вищезазначеним ¬способом, сік фільтрують, кип’ятять при 100 º С протягом 5 – 10 хвилин, зливають у ємності, додають спирт і залишають у прохолодному місці на 14 – 15 днів. Щоб сік не потемнів під впливом світла та повітря, його зазвичай зберігають у темному, прохолодному місці у посуді з темного скла.
Алое деревоподібне: хімічний склад
З сабуру алоє деревовидного виділено емодин (1,66%) та антраглікозід. Листя і сік алое деревоподібне містять антропохідні: алоїн, ізобарбалоїн, наталоїн, гомонаталоїн, рабарберон, мало вивчені смолисті речовини, ферменти, вітаміни, фітонциди, полісахариди, бурштинову кислоту, сліди ефірних олій та ряд мінеральних речовин Ba, Zn, Li та ін).
Фармакологічні властивості
Сік алое має бактерицидну та бактеріостатичну дію щодо багатьох груп мікробів: стрептококів, стафілококів, дифтерійної, черевно-тифозної та дизентерійної паличок. Алое має потужні ранозагоювальні властивості, виводить радіонукліди, підвищує імунореактивні здібності та захисні сили організму в боротьбі з інфекційними захворюваннями, а також є чудовим біостимулятором, сприяючи оздоровленню організму в цілому.
Застосування у народній медицині
У народній медицині листя алое деревоподібне і сік з нього використовують зовнішньо як ранозагоювальний засіб. У вигляді зрошень та примочок сік зі свіжого листя застосовують для лікування гнійних ран, трофічних виразок, опіків, наривів, фурункулів. У разі випадання волосся алое прикладають з вином на голову або миють його соком разом з оцтом. При дерматиті голови після опромінення компреси з соком алое знімають біль, прискорюють відновлення ¬тканин і зростання волосся. У гінекології сік алое використовують при ерозії шийки матки. Всередину екстракт з листя алое рекомендують як симптоматичний засіб для лікування туберкульозу легень, судинних захворювань, у клімактеричному та постклімактеричному періоді, а також бронхіальній астмі, запальних захворюваннях жіночої статевої сфери, склеродермії, запальних захворюваннях периферичної нервової системи. Приймають сік алое у свіжому вигляді по 1 чайній ложці 2-3 рази на день за 20-30 хвилин до їди.
Для лікування захворювань дихальних шляхів і як загальнозміцнюючий рекомендується суміш з 1,5 кг соку стимульованого листя алое, 1,25 кг травневого меду та 3,5 л вина «Кагор». Суміш поміщають у банку темного скла, витримують 5 днів у темному місці. Застосовують по одній чайній ложці тричі на день до їди.
Алое в озеленненні
Цю рослину можна використовувати і як декоративну. Деревовидне алоє чудово підійде для фітодизайну кафе, ресторану в східному, африканському чи мексиканському стилі. На літній період рослини розміщують в контейнерах, або навіть формують зелений куточок з іншими рослинами пустелі, елементами каменю, кераміки та іншим декором.